Середа, 28 Чер 2017, 14:26:17Вітаю Вас Гість | RSS
Гострівська ЗОШ №24
Меню сайту
Погода

Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 5
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Історія селища


Історія с. Гостре

Селище Гостре отримало свою назву від станції Гострий, яка знаходиться у безпосередній близькості від сучасного селища Гостре. Гостре знаходиться в центрі Марїнськго району, але в адміністративному відношенні в підпорядкуванні Курахівської селищної ради, яка входить до складу м. Селидове.



Само селище розташовується на території колишнього радгоспу "Мічурінець". Довкола селища розплідники, сади, лісонасадження, поля.



Селище  знаходиться на південно-західному острогу Донецької піднесеності 280м над рівнем моря. Цей острог омивається двома річками: з північного сходу на південний захід тече р. Вовча,


а  з  південного  боку  тече  приплив р. Вовча – р. Осикова. Крім того, в двох км на північному сході від селища тече маленька річка Лозова, що впадає в р. Вовчу у с. Зоряне. На цих річках побудовані штучні водойми (ставки), які використовуються для штучного зрошування полів, вирощування риби. На р. Осикова утворене Марїнське море і велике водосховище у с. Григорівка. На р. Вовча – Карлівське водосховище і Кураховське водосховище, яке використовується Кураховською ГРЭС.

Сусідами селища Гостре є на півдні - села Максиміліанівка, Григорівка, на сході - села Олександропілля (Жуково), Зоряне.


на північному заході - селище Курахівка.


У 300 м від селища убік с. Максиміліанівка знаходиться піднесеність. З цього місця відкривається панорама нашого краю. На схід видно копри шахт м. Донецька, місто Мар’їнка, Олександрівка, на південь – село Григорівка і Максиміліанівка, за ними розкинулися поля, лісопосадки Донецького степу. На заході знаходяться Курахвське водосховище, місто Курахове з димлячими трубами ГРЭС, збагачувальна фабрика ЦОФ «Кураховская»


 і селище Курахівка па північному заході.


Усю цю територію із заходу на схід перерізує залізниця Червоноармійськ –Донецьк.

Навколо селища розташовані лісопосадки, сосновий бор, дачі з кущами і фруктовими деревами, поля. Вони роблять повітря чистим, недаремно тут розташовується санаторій, де зміцнюють своє здоров'я люди, що перехворіли туберкульозом.

У селищі є державні будинки - двоповерхові, будинки барачного типу і приватний сектор. Селище виглядає красивим. Головні вулиці чисті, доглянуті, не говорячи про двори і околиці селища. У  селищі є клуб,  загальноосвітня  школа № 24. тубсанаторій, дитячий садок, магазини, відділення зв'язку, пошта.

Уся площа селища – 32 га.

Через селище проходить автотраса Донецьк-Запоріжжя, Червоноармійськ –Донецьк (через місто Українськ), Селидово – Червоноармійськ (через сел. Цукурине).

Селище забезпечується водою з Карлівського водосховища.

Довгий час до самої революції земля, на якій розташовано селище, була порожньою цілиною. Ці землі належали поміщикові Карпову.

 

У 1912 р. почалося будівництво залізничної гілки Рутченково-Гришино. Міністерство шляхів сполучення не планувало тут залізницю. Але поміщик Карпов використав свої зв'язки з царським двором і домігся побудови залізниці через свої володіння. Зважаючи на те, що суперечка за цю станцію стала дуже гостро – бути або не бути – Міністерство шляхів сполучення назвало цю станцію Гостре.

У 1941 р. вона вступила в експлуатацію. Попри те, що ця станція знаходилася у безвиході, вона зіграла важливу роль в роки громадянської війни. Тут діяв партизанський загін ім. М.Н.Ахтирського, тут же з листопада 1918 по березень 1919 року розміщувався штаб Макеєво-Юзівського партизанського загону ім. І.С.Касмінського. На станції Гострий сталося формування 8-го інтернаціонального полку Червоної Армії. Це було у березні 1919 р., а в квітні того ж року тут сформувався 18-й Український полк Червоної Армії. Тут же стояв і здійснював рейси бронепоїзд № 71 ім. М.Н.Ахтирського проти білогвардійських генералів Шкуро, Махно, денікінців.

У 1921 р. станція Гострий стала називатися полустанком Гострий. Тут були дві маленькі будівлі. У одному з них мешкав сторож, в іншому продавалися квитки на щоденний потяг Червоноармійськ – Сталіно (нині Донецьк). Ніякого господарського значення полустанок не мав. Перед Великою Вітчизняною війною тут жили три родини. Під час німецької окупації в 1941-1943 рр. полустанок Гостре посилено охоронявся. Тут були німецькі склади, устаткування, боєприпаси. На резервних шляхах полустанку стояли ешелони із зануреним промисловим устаткуванням, хлібом, призначені для відправки в Німеччину. Тут же стояли ешелони, куди вантажили дівчат і юнаків для відправки на німецьку каторгу.

У 1954 р. тут почалася робота геологів щодо виявлення залягаючих вугільних пластів, з тим. щоб відкрити шахти.

У 1955 році почалося будівництво двох шахт "Островская № 1-2" і "Гнилушинская".

На будівництво селища прибуло 200 демобілізованих воїнів. У 1956 р. шахти вступили в лад. Так було побудовано шахтарське селище.


Календар
«  Червень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Пошук
Архів записів
Друзі сайту
http://www.mon.gov.ua/index.php/ua/ http://pedpresa.com/ http://osvita-selid.ucoz.ua/ http://www.testportal.gov.ua/